День Незалежності-2015

DSCN3208Вже багато років в мене є традиція (точніше, в мене і моєї мами): на День Києва та День Незалежності їздити гуляти по Андріївському Узвозу.

Це місце для мене завжди було дуже особливим (й не лише тому що вікна мого навчального корпусу на Володимирській 7 виходили на Андріївську церкву, чи тому що тут починала свою бісерну «кар’єру» продаючи прості фєньки, чи тому що саме тут я познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком :))) — в цьому місці завжди було багато позитивної енергії.

Я дуже люблю ходити дивитися, а іноді й купувати (якщо є гроші:-))) роботи різних майстрів, не лише з бісеру — завжди любила вироби з глини, дерева, скла. Кожного року привозила хоч одну малу глиняну фігурку в свою колекцію (в мене є колекція з майже 20 різних глиняних фігурок звірят, яку збираю багато років). Ну, а зараз купую здебільшого сувеніри дітям…

DSCN3210

Похід на Узвіз завжди важлива подія, тож і готуюсь до свят відповідно: чи нову прикрасу «вигуляю», чи ще щось. Та в цей раз одягнула із «старенького»: кольє зроблене з китайця ще у 2009 році, бо жодного разу його не «вигуляла» за весь час та минулорічні сережки (більш детальна інформація та майстер-клас на ці сережки для всіх бажаючих тут):

OLYMPUS DIGITAL CAMERA227-2014

Також гуляючи можна зустріти своїх давніх знайомих або познайомитись з цікавими людьми. Так, наприклад, познайомилась з Тетяною Протчевою — заочно знала її, бо про неї була стаття в журналі «Дім і сім’я» 6/2013 (в якому вперше надрукували моїх конячок). Тепер в нас є можливість побувати в її Музеї вишивки (який, як виявилось, знаходиться недалеко від моєї мами)!

Більш детальну інформацію про майстриню та Музей ви зможете знайти на її персональному сайті.

Далі, трохи нижче Замку Річарда, стоїть моя давня знайома (ще з 1996-го), Валентина Максимівна — ось вже багатооооооо років вона продає свої роботи з бісеру. Бачимось тепер раз-два на рік під час свят. А раніше бачились кожні вихідні…

А потім, спускаючись нижче, раптом натрапила на цілу купу сережок… зроблених по моїм майстер-класам! Відібрало мову в перші кілька секунд, а далі вирішила познайомитись ближче з майстром… Тетяна, як з’ясувалось, знає мої роботи та майстер-класи ще по сайту Бисерок, а також заходить і до мене в блог. Уічолі відпочивають — таких сережок, які є в Тетяни, в них не буде ніколи! Але й інші роботи теж викликали захоплення. Особливо вразили прикраси з японського бісера (вони в правому верхньму кутку) — надзвичайно гарні, адже японський бісер такий рівний…

DSCN3212

На завершення такого приємного для нас обох знайомства, Тетяна обдарувала мене парою одних із своїх гарних сережок (з дуже незвичного бісера — вперше такий бачу):

DSCN3216

А я тепер маю фото на пам’ять про нашу зустріч в цей святковий день:

DSCN3213

Дасть Бог, зустрінемось наступного року вже на День Києва.

Діти зголодніли, треба було їхати додому. Везли сувеніри: скам’янілий зуб акули (50-60 млн. років), місячний камінь, свищик  у вигляді баранця, а в малої тепер з’явився «кишеньковий друг»:

DSCN3215

Полишали ми Узвіз з мріями про нові зустрічі, нові покупки, а дехто з думками про те, як же, мабуть, чудово виглядають на ніжках ці черевички з вишивкою  :cry:

DSCN3211




Добавить комментарий