Качка з фетру: викрійка, розміри та покрокове збирання

Іграшка-качка з фетру виходить м’якою, виразною та придатною для дитячої кімнати чи декоративної полиці. Забарвлення птах можна залишити яскравим, а вишиті очі, крила й помазок дзьоба додають образу впізнаваних деталей. Така модель добре підходить для тих, хто любить поєднувати прості матеріали з.handmade-прийомами та невеликими авторськими вишивками.

Готова качка має виглядати як м’яка іграшкова пташка, яка сидить з акуратно розправленими крилами. Її зручно виготовляти з товстого фетру: деталі легко тримати форму, а шви не потребують складного оброблення. Викрійка має бути простою, проте продуманою, щоб тулуб, голова, хвіст, дзьоб і лапки утворювали єдиний образ.

Матеріали та інструменти для роботи

Для основи знадобиться фетр щільністю приблизно 1,2–1,5 мм. Жовтий відтінок краще обрати для тулуба, помазковий — для крил, а яскраво-оранжевий — для дзьоба. Якщо качка має бути neutральнішою, можна використати кремовий, пісочний або світло-коричневий фетр. Для контрастних крил підійдуть блідо-жовтий, білий чи світло-сірий матеріал.

Під наповнювач підійде синтепон, холостоподібна вата або м’який поліестеровий наповнювач. Для голови й тулуба бажано взяти різну кількість: щільніше заповнена нижня частина допоможе качці stably сидіти, а голова й шия залишаться трохи податливішими. Для вишивки потрібні чорна нитка, голка з тонким вістрям, кольорові нитки для декоративних швів та кілька булавок.

З інструментів використовуйте гострі ножиці з маленькими кінчиками, лінійку, олівець чи швидкозалипальний маркер, тупейший кінець для проколювання отворів і пінцет. На дзьобі та крилах варто робити дрібні отвори голкою, щоб не залишити видимих проколів. За наявності швейної машини можна застосовувати вузьку зигзаг- строчку, однак ручне обметування виглядає акуратніше й дає характерний фетровий шов.

Побудова викрійки та розміри деталей

Головну деталь варто викроїти як суцільний силует тулуба з головою. На аркуші накресліть вертикальну вісь і намалюйте яйцеподібну нижню частину заввишки 13–14 см та шириною 9,5–10 см. Угорі її потрібно плавно звузити, щоб утворити шию шириною близько 4–4,5 см. Над шиєю накресліть колоподібну голову діаметром 7,5–8 см. Лінії шиї мають з’єднуватися з головою без різких кутів.

У силует можна додати невеликий хвостовий виступ завдовжки 4–5 см. Він має бути трохи загостреним і спрямованим назад, а не вниз. Такий вигин робить силует качки більш упізнаваним. Передню частину голови залиште рівною: саме до неї пізніше пришиватиметься дзьоб. Загальна висота передньої деталі без дзьоба й лапок становитиме приблизно 21–23 см.

Для крил накресліть витягнуті краплеподібні деталі довжиною 6 см і найбільшою шириною 3–3,5 см. Одне крило буде дзеркальним до другого, тому їх можна викроїти з фетру, складеного навпіл. Хвіст має форму широкого трикутника або обрізаного трилисника розміром 5–5,5 см у висоту й 4–4,5 см у ширину. Дзьоб draw: верхня деталь — округлий трапеційний клапан довжиною 4 см та шириною 2–2,5 см; нижня частина трохи менша.

Окремо підготуйте дві лапки у формі перетинки. Їхня ширина становить 3–3,5 см, довжина — близько 4 см. До кожної лапки можна пришити невелику прямокутну ніжку розміром 1,5×2 см, яку заводять під тулуб. Очі не кроїть із фетру: їх найкраще вишивати. Позначте їх на голові симетрично, на відстані 2,5–2,7 см один від одного та приблизно 2 см від краю дзьоба.

Розкрою фетру й підготовка деталей

Готовий шаблон перенесіть на фетр пізніше, щоб перед розкроєм перевірити напрям ворсу. Він має лежати однаково на всіх деталях: після збирання зі світла ближче виглядатимуть однакові частини пташки. Якщо фетр має помітний ворс, спочатку розглаште його пальцем у потрібному напрямку. Малюнок бажано робити тонким світлим маркером, щоб лінії не залишали сильних слідів на поверхні.

Для симетричних деталей складіть фетр навпіл, приколіть шаблон і виріжте разом. Головну передню й задню деталі можна отримати з одного полотна, складеного навпіл: тоді вони будуть однаковими. Крила, лапки та дзьоб також кроїть парами, залишаючи між ними невелику кількість фетру для міцнішого шва. Дрібні виступи видавайте обережно, щоб не затягнути матеріал.

Перед складанням перевірте всі деталі на світлі, поклавши їх поруч. На задній частині тулуба позначте місце хвоста, а на голові — точки очей. Якщо деталі зшиватимуться на машинці, додайте по краях 4–5 мм припуску. Для ручного обметування припуск не потрібен, але всі шаблони мають бути однакового розміру. Невеликі нерівності краю можна підрізати ножицями з вигнутими кінчиками.

Збирання тулуба й прикрійлення деталей

Почніть з хвоста. Приколіть його до задньої сторони тулуба так, щоб вузький край заходив під основну деталь, а широка частина виступала назовні. Прострочіть уздовж лінії прикріплення дрібним швом, потім обметайте бокові й нижні краї хвоста. Такий спосіб надійніший, ніж наклеювання окремої деталі на готову поверхню.

Далі складіть передню й задню частини силуету лицями всередину. Зіставте голову, ширину тулуба, крижі та нижній край, наколіть їх спочатку кількома булавками. Починайте обметування від голови, ведіть рівний шов уздовж контуру, а в районі шиї зробіть кілька дрібніших стібів. Не затягуйте краї надто сильно: фетр повинен лишатися м’яким, без хвилястості.

Перед повним зшиванням залиште отвір у нижній частині тулуба. Через нього введіть наповнювач, заповнюючи спочатку шию й голову, потім тулуб. Синтепон розподіляйте невеликими порціями, щоб усі кутики наповнилися однаково. Нижню частину заповніть трохи щільніше, оскільки вона тримає форму. Після цього закривайте отвір рядом пошитих стібів.

Крила пришивайте на бокові частини тулуба трохи нижче середини. Приколіть їх у вигнутій формі, залишившивши нижній край трохи вільним для руху. Обметайте периметр кожного крила, не пришиваючи повністю нижню сторону. На лапках спочатку зберіть прямокутні ніжки, а потім прикріпіть їх до нижньої частини тулуба знизу. Під час пришивання тримайте качку сидячи, щоб перевірити стійку позицію та рівний нахил лапок.

Дзьоб, очі та фінальні деталі

Для дзьоба підготуйте дві деталі: верхню — трохи більшу, нижню — меншу. Складіть їх разом і зшийте по краях дрібним швом, залишивши отвір для виправлення форми. Готовий дзьоб приміряйте до лицьової частини голови, попередньо відзначивши вісь. Пришивайте його впритук до краю, щоб пташка мала м’який, округлий силует, а не вигляд окремо приклеєного елемента.

Очі найкраще вишити чорною ниткою. Для великої дитячої іграшки вони мають бути помітними, але без блиску. На позначених місцях закріпіть вузолок, зробіть кілька щільних стібів у центрі й завершіть нитку під фетром. Якщо використовуєте чорні намистини, приклейте їх ізсередини й додатково зафіксуйте ниткою. Такі очі краще залишати на декоративних екземплярах, недоступних маленьким дітям.

На крилах можна вишити два або три короткі пір’яни рядки, а на голові — додати маленький помазок із жовтого фетру. Його виріжте у формі трикутника або смужки й пришийте ближче до потилиці. На крижі позначте глибоку вертикальну складку, яка імітуватиме хвістове оперення. Наприкінці перегляньте всі шви, видаліть нитки та при необходимости закрийте вузлики всередині виробу.

Готову качку можна акуратно розгласити, надавши крилам симетричного вигляду, а наповнювач — рівномірної форми. Для догляду достатньо зберігати іграшку в сухому місці та зрідки обережно чистити щіткою. Фетрова пташка з вишитими очима та міцно пришитими деталями зберігає форму й готова довго залишається приємною дитячою іграшкою.