Подушечка для голок у вигляді капелюшка: викрійка

Збереження голок у красивій і зручній формі — цікавий підхід до звичайної допоміжної речі. Капелюшок із м’яким куполом і широкими полями нагадує мініатюрний головний убір, але водночас виконує роль підшки для шпильок і голок.

Форма вийде компактною та округлою. Її можна виготовити з щільної тканини, тонкого фетру або поєднання двох матеріалів. Наповнювач створює м’який купол, а жорстка основа широких полів допомагає капелюшку тримати форму.

У запропонованій викрійці передбачено дві кільцеві деталі для полів і два круглі клапти для купола. Така конструкція не потребує складного розкрою, але дозволяє отримати впізнаваний силует капелюха та місце для декоративного оздоблення.

Розміри й схема викрійки капелюшка

Готовий виріб матиме приблизно 18 см у діаметрі та 8–10 см заввишки. Широкі поля утворюватимуть коло діаметром 18 см, а діаметр центрального отвору становитиме 8 см. Купол звужуватиметься до верхньої точки, а його висота залежатиме від кількості наповнювача.

Для полів потрібно вирізати два однакові кільцеві круги. Зовнішній радіус паперового лекала становитиме 9 см, внутрішній — 4 см. Купол формується з двох круглих клаптів діаметром 14 см. Їх зшивають по периметру, а потім звужують і збирають край ниткою для ручного збору.

На паперовому лекалі розміри задані без припусків. Під час розкрою до зовнішніх контурів тканини додайте приблизно 0,7 см, а внутрішній отвір виріжте на 1–1,5 см меншим, щоб після строчки він мав потрібний діаметр. Для купольних клаптів також залиште припуск близько 0,7 см.

Перед розкроєм корисно викроїти пробний варіант із inexpensive матеріалу. Перевірте, чи добре тримають форму зібрані краї, чи рівномірними виходять збори та чи відповідає загальний розмір виробу. У майстерні зручно користуватися напівсфаерічною болванкою або щільно згорнутим рушником.

Матеріали, інструменти й підготовка

Основу краще вибрати з щільної бавовняної тканини, крепу, льону або стійкого до розтягування фетру. Для м’якшого купола знадобиться тонкий синтепон, а для широких полів — нетканий стабілізатор, який не дасть краям хвилятися.

Перед пошиттям усі деталі слід випрати, висушити й добре випрасувати. Якщо тканина має помітний малюнок, спочатку визначте напрямок узору на всіх частинах. Для симетричного капелюшка важливо, щоб візерунок на полях і куполі рухався в одному напрямку.

Для пошиття та формування:

• основна тканина для полів і купола;
• тонкий синтепон і нетканий стабілізатор;
• бавовняна нитка та голки різних розмірів;
• ножиці, лінійка, крейда й шпильки.

Для оздоблення:

• тонкий фетр для банта та декоративних деталей;
• стрічка або тасьма для облямівки;
• нитки для вишивки, бісер і мікро-бісер;
• ґудзик, написок або готовий елемент для капелюшка.

Підготовка деталей та розкрій

З паперу або картону виріжте лекало у формі кільця. Для зручності спочатку намалюйте повний круг діаметром 18 см, а потім виріжте в ньому отвір діаметром 8 см. Перенесіть контур на тканину двічі: один примір для лицьової частини, другий для виворітної.

Купол викроїть із двох кругів діаметром 14 см. Якщо використовуєте різнокольорові матеріали, один клапт можна зробити однотонним, а другий — із візерунком. Перед розкроєм складіть тканину вдвічі, накладіть лекало й обведіть його тонким маркером. Дзеркально викройте деталі, щоб купол виходив симетричним.

Стабілізатор виріжте у формі кільцевих деталей або покрийте ним зворотний бік полів. Тонкий синтепон можна прокласти між лицьовим і виворітним шарами. Для купола підійде невеликий шар наповнювача, який додасть об’єму й допоможе тримати форму.

На кожному купольному клапті позначте чотири умовні сектори від центру до краю. Ці позначки стануть орієнтирами для рівномірного збору. Спочатку прокладіть пробну нитку вздовж краю, не затягуючи її, щоб перевірити, чи можна акуратно зібрати тканину до потрібного кола.

Зшивання купола та формування полів

Круглі клапти купола складіть лицьовими сторонами всередину та зшийте по краю з припуском близько 0,5–0,7 см. Залиште отвір завдовжки 4–5 см для наповнення. Потім виверніть деталь, надайте їй форму купола й розмістіть усередині компактний шар синтепону або тонку круглу вкладку з пінистого матеріалу.

Наповнювач розподіліть рівномірно, намагаючись не розтягувати шви. Через отвір уведіть голку з ниткою для збору та прокладіть її навколо нижнього краю купола. Підтягуйте нитку поступово, одночасно розподіляючи збори за позначками. Край має звузитися приблизно до кола діаметром 8 см.

Два кільцеві круги полів зшийте по зовнішньому краю, залишивши невеликий незакритий отвір для доступу всередину. Виверніть половинку, добре випрасуйте шов і за потреби наповніть її тонким шаром синтепону. Не вкладайте забагато матеріалу: поля повинні залишатися плоскими й легко відгинатися.

Зібраний край купола розмістіть між внутрішніми краями обох шарів полів. Купол має підніматися вгору, а припуск тканини — ховатися всередину. Пристрочіть усі три шари по колу, захоплюючи отвір близько 2 мм від краю. Після цього закрийте незашиту частину зовнішнього шва й акуратно відстрочіть по краю.

Готовий капелюшок натягніть на невелику болванку, наприклад на перевернуту чашу або кулю, обернуту тканиною. Розправте поля, сформуйте купол і залиште виріб у такому положенні до повного висихання. Якщо потрібна пласка основа, підкладіть під час випаровування рівний згорнутий рушник.

Оздоблення капелюшка та декоративні елементи

Уздовж основи купола можна пришити вузьку стрічку, яка утворить бантик. Її довжина має приблизно на 5–7 см перевищувати коло звуженого краю. Тонкий фетровий ремінець також підійде: його вирізають за формою кільця та приклеюють або пришивають з виворітного боку.

Фетр і тканину можна перетворити на декоративні аплікації: квітки, листочки, стрічки або маленькі бант. Елементи спочатку фіксують булавками, а потім пришивають дрібним стежком по краю. Якщо капелюшок має виглядати святковим, до купола можна додати ґудзик, написок або маленьку пташку.

На сайті майстерні часто звертають увагу на поєднання вишивки, бісеру й дрібних декоративних деталей. Тут доречні мініатюрні квітки з бісеру, обвідка вишивальними нитками або краплини мікро-бісеру вздовж шва. Бісер краще пришивати після того, як основне оздоблення вже закріплене, щоб не пошкодити його під час вишивання.

Для гострих голок усередині купола бажано передбачити пружний елемент із тонкої піни. Він не дає шпилькам ковзати та полегшує їх витягування. Завершивши декорування, перевірте, чи не потрапляють металеві елементи безпосередньо в зону piercing. Голки вставляйте переважно в центр купола, уникаючи бісеру, ґудзиків і вишитих ниток.

Догляд за виробом і зберігання

Для повсякденного використання капелюшок очищайте від пилу м’якою щіткою або сухою ганчіркою. Ділянки з бісером і вишивкою можна злегка зволожити, але тканину не варто замочувати, особливо якщо в ній використаний фетр чи наповнювач із вовни. Плями обробляйте локально й залишайте виріб сушитися у природній формі.

Перед тривалим зберіганням злегка випрасуйте поля через тонку бавовняну тканину. Купол можна прикрити вапою або акуратно обгорнути папером, щоб він не втратив форму. Після завершення роботи шпильки варто зберігати окремо в коробці, а сам капелюшок залишити сухим і не затиснути між важкими речами. Завдяки щільній основі, м’якому наповненню та акуратному оздобленню він довго залишатиметься охайним і зручним.